Серед витонченого українського культурного загалу Олександр Брєскін відомий як художник, живописець, а не поет, хоч в одній з його віршованих медитацій є один рядок, який вповні характеризує його значний живописний доробок:
„Співає колір на палітрі...”
Олександр Брєскін народився в сім’ї військового інженера 1947 року
на Корейському півострові, а вже з 1957-го і донині мешкає в Києві.
Його мистецьке життя тісно пов’язане з важливими подіями в українському суспільстві. Наприклад, вибух Біловезької угоди спричинився не тільки до духовного піднесення, а й до нових творчих пошуків. То не була данина моді, то була висока хвиля відвертого захоплення тогочасними подіями. Почуття українського патріотизму спонукало перші задуми на цю тему. Тож, поставивши перед собою творче завдання, художник спробував виразити на полотні своє особисте розуміння української духовності та української державності, а сюжет, спираючись на кращі зразки народного малярства, хотів донести не лише до фахівців,
а й до широкого кола шанувальників образотворчого мистецтва.
Із творів того часу привертає увагу, зокрема, картина, яка носить назву „Калинове сяйво”. Сяюча калина, що символізує Україну, образ птаха, який в народній уяві споконвіку уособлює прагнення до волі й незалежності, постають головними в цьому сюжеті. Двоє птахів – то сім’я, а розкуті крила – рух, незалежність, гідність. Червонястий птах – краса, тепло, впевненість, а зеленкуватий – життя. Білина лебединої чистоти й вірності об’єднує сім’ю. Із родючої української землі, осяяної жаром калини та промінням вічного сонця, виростають куполи храмів, що є втіленням віковічного прагнення української душі до соборності.
Яскраві зелені паростки сповіщають про відродження нового життя.
Минуло більше десяти років, і всю Україну огорнула надзвичайно потужна і чиста аура Майдану, і в художника з’явилося кілька творів із назвами „Майдан”, „Відродження” та ін. На них зображене пругке маєво кольорів,
нестримне вировисько прапорів синьо-жовтих, оранжевих...
Так і вчувається клекіт одностайної української людності...
Кольорова гама Олександра Брєскіна є важливою складовою його творчого задуму. Його кольорова гама, як і Марія Оранта із Софії Київської, сяє золотом по всій поверхні від блідо-жовтого до червоно-чорного, кожен глядач, вслухаючись у звукові відтінки художницького пензля, може почути свою мелодію.
Як митець, Брєскін насамперед приваблює вираженням суттєвих основ буття засобами кольорової та світлової гармонії, а стародавнє українське народне мистецтво вважає основою сучасного малярства у всіх його напрямках.
Художник глибоко усвідомлює тіньові прояви, а також трагізм існування в нашому недосконалому земному бутті, тож не випадково в його картинах звучить співпереживання з усім живим в усьому його розмаїтті, та над усе бринять оптимістичні настрої, які йому вдається оздобити філософським звучанням.
Сяйво веселкового світла в його роботах дивовижне і, здається, що полотна випромінюють не просто світло і колір, а яскраві емоції людської душі, випромінюють, виказують, визвучують оптимістичну музику повнокровного людського єства, даруючи надію. Незбагненним чином у його творчості поєднується непоєднуване. Майстер сам признався: „Мої вчителі Далі і Приймаченко, українські народні мелодії і джаз, гомін моря і шепіт листя, грайлива прозорість джерела і грізний гуркіт гірського потоку, увесь дивосвіт барвистого дійства”.
Поєднання недоговореного і завершеного, життєдайна світлова стихія своєю хаотичною бурхливістю виплескується на глядача
і сотворяє світ цілісним, таким, яким він є у Брєскіна.
Мову його мистецтва здатен зрозуміти кожен, хто прагне пізнання, для кого світ – це дивовижна містерія світла і кольору, торжество існування. Проте кожен небайдужий глядач має змогу по-своєму сприйняти його символи-образи й у мерехтінні багатобарв’я віднайти своє, власне світосприйняття.
Деякі його роботи породжують потік думок, манять подорожувати лабіринтами, створеними чарівним пензлем митця, його роздумами, стимулюють власний ментальний пошук, інші – викликають із глибин пам’яті дивовижні спогади.
Художник Брєскін живе у світі, який сам вигадав, сотворив і продовжує вдосконалювати, світі, який поєднав у собі емоційні прояви, ірраціональну містичну гру підсвідомості, а також раціональний пошук власних світоконструкцій, подорожі у вигадані простори, намагання засобами мистецтва збагнути навколишній світ та внутрішню сутність людського єства.
Його шлях у мистецтві пульсує на межі реального та ірреального світів, його твори – це симбіоз стилізованих зображень, накладених одне на одне, які створюють фантастичну частку картини світу,
це – чудовий смак і гармонія на кожному клаптику полотна.
Напрямок його творчості, який ми бачимо в картинах „Весняна мелодія”, „Музика стрімкого танцю”, „Юридичне переплетіння” та інших, безумовно мистецтвознавці ще мають дослідити, обґрунтувати і назвати. Сам майстер, і я з ним погоджуюся, називає це мистецтвом майбутнього, що ґрунтується на первісних пектрогліфах-символах, удосконалених тисячоліттями розвитку нашої цивілізації. Цей напрямок у творчості Брєскіна з’явився поступово внаслідок заняття плакатом, емблематикою, розробкою шрифтів, товарних знаків тощо.
Ця мистецька стежина, на яку майстер ступив на рубежі тисячоліть, поступово переростає в широкий творчий шлях.
Завдяки досконалому володінню різними техніками образотворчого мистецтва, особливому колориту творів Брєскіна легко впізнати серед багатьох сучасних художників на виставках живопису, графіки, на акварельних вернісажах.
З 2000 року Олександр Брєскін відкрив свій сайт в Інтернеті, і світова спільнота має можливість знайомитися з його малярством.
Подивіться на його картини, поміркуйте, спробуйте розшифрувати ці мистецькі послання, відчуйте насолоду від оптимістичної енергетики автора, помовчіть і нехай у вас народиться своя, власна мелодія.
Борис Дзюба
2006
|
|